Над Словником працювала група укладачів-лексикографів: В.Бусел, М.Василега-Дерибас, О.Дмитрієв, Г.Латник, Г.Степенко, Л.Тютюнник.
Словникарство в Україні має кількасотлітню історію. У нашій мовознавчій спадщині – невеликі рукописні словники часів Київської Русі, словники Лаврентія Зизанія (1596), Памва Беринди (1627), тлумачний словник Йосипа Каменецького (1798) та Івана Котляревського до поеми «Енеїда»(1809), чотиритомний «Словарь української мови» Бориса Грінченка (1907-1909), «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Григорія Голоскевича (1914), «Історичний словник українського язика» Євгена Тимченка (1930, 1932), «Практичний словник синонімів української мови» Святослава Караванського (2000) та багато інших непересічних праць. У 1970-1980 рр. з’явилося 11-томне академічне видання – «Словник української мови».
| |
